Аннотация: Они – пришельцы, их девять, они сумели выжить после уничтожения их планеты и теперь пытаются адоптироваться на Земле. Один из них – номер четвёртый – вынужден констатировать: вся их компания под присмотром того, кто уничтожил их планету. Жизнь каждого под угрозой и теперь не имеет значения землянин ты или пришелец.
РЕЖИСЕРСЬКЕ КРІСЛО Режисер Д. Дж. Карузо («Орлиний зір», «Параноя») вже довгий час працює із Стівеном Спілбергом і студією DreamWorks, тому він був радий очолити проект Я НОМЕР ЧОТИРИ. «Моя співпраця з DreamWorks почалася давно, коли я виступав режисером телесеріалу «High incident», - згадує Карузо. – Пізніше ми знову об’єдналися, коли працювали над «Параноєю», а ще пізніше працювали разом по «Орлиному зору». Я відчуваю себе частиною сім’ї DreamWorks, і для мене як для кінематографіста ця студія стала домом». Я НОМЕР ЧОТИРИ – наймасштабніший за спецефектами фільм, який будь-коли знімав Карузо, тому режисерський досвід продюсера Майкла Бея у таких кінохітах як «Трансформери» і «Армагеддон» став для Карузо неоціненною допомогою. «Майкл був незамінний на знімальному майданчику, коли справа торкалася генерованих комп’ютером героїв», - говорить Карузо. Майклу Бею сподобалась незвичайна ідея сюжету: «Мене завжди приваблювали історії про звичайних людей, які потрапляють у незвичайні обставини. Номер Чотири має прямо протилежну ситуацію – хлопець із надзвичайними здібностями, який прагне мати звичайне життя». Карузо говорить, що він зацікавлений у ситуаціях, коли головний герой переживає темні часи. «За допомогою цієї темноти він розуміє, звідки йде світло, і знаходить щось хороше. Мені подобається досліджувати проблему того, що людина повинна пережити щось складне, щоб подорослішати і зрозуміти, ким вона є насправді. Ця тема відображена у нашому фільмі».
АКТОРСЬКИЙ СКЛАД ТА ГЕРОЇ Першим завданням для кінематографістів було знайти актора на роль Джона Сміта – Номера Чотири. Карузо знав, що потрібен був хтось із сильною особистістю і чуттєвим боком, щоб показати багатогранність персонажа. «Незвичайні здібності Джона вирізняють його з-поміж інших дітей в школі, що робить його аутсайдером. Багато хто з дітей може провести паралель між собою і Джоном, особливо ті, яким доводиться в такому віці переїжджати в інше місто і намагатися влитися в колектив нової школи, що завжди дуже важко. Тому, не зважаючи на те, що наш герой володіє надлюдськими здібностями, він переживає емоції, властиві будь-якому підлітку», - пояснює режисер. Алекс Петтіфер був щасливий зіграти головну роль з двох причин, перша з яких – бажання працювати із режисером Д. Дж. Карузо. «Ді Джей дивовижний, - говорить актор. – Я приєднався до проекту, тому що думаю, що він має особливе бачення речей. Він показує звичайні ситуації незвичайним чином. Він переносить наукову фантастику у справжній світ і робить її реальною». Другою причиною був сценарій і герой. «Джон прагне з’ясувати, хто він є насправді і що він хоче отримати від життя, - розповідає Петтіфер. – Багато дітей переживають це ж саме в такому віці, багато хто почувається аутсайдером і намагається впоратись із ситуацією». Карузо обрав акторку Діану Агрон на роль коханої Джона, Сари. Однак, таке рішення він прийняв не після перегляду популярного молодіжного телесеріалу «Хор». «Я майже не дивлюсь телебачення, - говорить режисер. – Вона прийшла на проби однією з останніх і відразу вразила мене наповал. Вона дуже талановита, розумна і гарна. Сара також аутсайдер у своїй школі. Вона надзвичайно вродлива і колись була популярною, але зробила хибний вчинок, завдяки чому втратила свою популярність. Сара на узбіччі, Джон також на узбіччі. Тому вони знаходять спільний грунт». «Я закохалася в свою героїню, - говорить Агрон. – Вона дуже схожа на мене, коли я навчалась у школі. Я люблю фотографувати, почала цим займатися ще в школі, коли робила фотографії для шкільного альбому». Сара відразу починає симпатизувати Джону. «Джон дуже незвичайний і у них з Сарою утворюється тісний зв'язок від самого початку, - пояснює Агрон. – З розвитком історії він тільки посилюється. Вони мають романтичні стосунки. Це таке відчуття, яке властиве тинейджерам, коли їхнє серце ще не розбите п’ятсот разів». На роль Номера Шість Карузо шукав когось особливого. Актриса повинна бути сильною фізично, тому що роль передбачає виконання багатьох складних трюків. Після тривалих пошуків він знайшов Терезу Палмер («Казки на ніч», «Учень чаклуна»). «Номер Шість – сильна, темна, містична і загадкова героїня, - розповідає Карузо. – Тереза втілює «таємничу сексуальність», що також потрібно для ролі. У неї є невпинна енергія, яка просто зірвала мене, коли вона читала на пробах». Палмер розповідає, що роль Номера Шість було дуже складно грати: «Вона все життя тренувалася боротися за виживання, тому чудово володіє бойовими мистецтвами і вміє битися на мечах. Це дуже цікава роль, абсолютно не схожа на ті, що я грала раніше». «На пробах я читала з моїм рідним австралійським акцентом, - згадує Палмер. – Думаю, вони спочатку були скептично налаштовані на рахунок цього, але після того, як ми про це поговорили, ситуація змінилася. Не могли всі дев’ятеро дітей бути висадженими в Америці, це було б вкрай небезпечно. Набагато цікавішою була ідея, що їх висадили в різних країнах, тому вони мають різні акценти». Карузо запропонував Тімоті Оліфанту грати Генрі, охоронця Номера Чотири. «Тімоті - динамічна особа, його манера гри чудово ритмічна, - говорить Карузо. – Було цікаво спостерігати, як він втілює свого героя і працює з Алексом. Це не стандартні відносини батько-син. Це більше схоже на старшого брата або дядька, який точно не знає, як поводитись із дітьми». Оліфант говорить: «Я думаю, це той чудовий тип напружених стосунків, де Генрі любить Джона, але інколи у нього виникає бажання задушити його. Якщо ми все зробили правильно, ви побачите, що Генрі являє собою і міцний горішок, і небезпеку, але в той же час він турботливо піклується про свого підопічного». Каллен МакОліфі вже виїжджав до аеропорту, щоб летіти у рідну Австралію після завершення роботи над головною роллю у фільмі Роба Рейнера «Flipped», коли задзвонив телефон і його запросили на прослуховування на роль Сема. «Сем – поранена душа, - розповідає режисер. – Каллен передав його емоції ідеально. Він природжений актор, смішний і чарівний водночас». «Сем закінчений придурок, але він не зануда. Він той, з кого постійно знущаються шкільні хулігани, - розповідає МакОліфі про свого героя. – Люди його завжди називали «космонавтом». З нього часто насміхаються через його інтерес до інопланетян. Це захоплення перейшло йому від батька, який вивчав неземні форми життя і вважав себе стародавнім асронавтознавцем». «Коли Сем дізнається, що Джон з іншої планети, він приходить у захват! Він впевнений, що його батька викрали інопланетяни і сподівається, що знайомство із Джоном дасть йому шанс розшукати тата», - додає МакОліфі. Кевін Дуранд грає роль командира могадоріанців. «Кевін приніс на знімальний майданчик неортодоксальну природу гри, - розповідає Карузо. – Він постійно змінює ритм і динаміку сцени, що піднімає планку для інших акторів». Дуранд пояснює свою роль як командир армії могадоріанців: «Ми винищили всіх лорійців, але дев’ятьом дітям пощастило втекти разом з їхніми охоронцями і висадитися на Землі. Я полюю на них. Позбуваюсь їх один за одним, але я повинен вбивати їх у певному порядку, що значно ускладнює завдання». «Командору подобається ця планета, - продовжує Дуранд. – Думаю, перша і найважливіша річ, яку він любить, це іграшки. Люди Землі користуються Інтернетом, дивляться кіно, ходять за покупками і смакують всю чудесну їжу. Він просто обожнює некорисну, висококалорійну їжу».
ЕКШЕН Окрім драматичності емоцій і відносин, фільм Я НОМЕР ЧОТИРИ наповнений екшен сценами і складними трюками. Актрисі Терезі Палмер довелося серйозно попрацювати над фізичною підготовкою, оскільки її роль вимагала виконання багатьох трюків. Вона почала тренуватись приблизно за два місяці до початку зйомок і Пітсбурзі. Палмер розповідає: «Я не хотіла, щоб Номер Шість справляла враження новачка у бойових мистецтвах, або щось робила незграбно, тому я почала працювати із Пенгом Жангом, талановитим координатором бойових сцен, який спеціалізується на бойових мистецтвах. Ми напружено працювали протягом кількох місяців, концентруючись на ударах – бокові, передні і задні кіки, – а потім на веденні бою мечем. Я також пліч-о-пліч працювала із командою каскадерів і з екшен-координатором Бредом Алленом, який вчив мене працювати так, як працюють інші члени його команди. Метою було перетворити мене на мою героїню, щоб я вміла робити все, що вміє вона, а не вдавала, що вмію це». У Алекса Петтіфера також були заплановані екшен-сцени, до яких він повинен був підготуватися. Його улюблена сцена та, в якій його кидають на шкільні шафи на швидкості 40 миль на годину. «Екшен займає таку велику частину сцени, що ти просто вливаєшся в нього, а він оточує тебе з усіх боків. Ці дії нереально підвищують рівень адреналіну. Але сцена, де я врізаюсь у шкільні шафи – це найстрашніша річ, яку я коли-небудь робив», - говорить Петтіфер. «Мені двадцять років, а я все ще велика дитина. Не багато хлопців мого віку пробували робити те, що робив я. Піти на знімальний майданчик, бігати по ньому, втікати від погоні, скакати з дахів – це справжні розваги», - Алекс Петтіфер.
ЗНАЙОМТЕСЬ: МОГАДОРІАНЦІ Багато часу зайняло створення зовнішнього вигляду могадоріанців. Кінематографісти дослідили різні варіанти, намагаючись знайти золоту середину між нормальністю і ексцентричністю. За книгою, моги (скорочено від «могадоріанці»), як і лорійці, виглядають так само, як і люди, тільки вирізняються надвеликим зростом. «Могадоріанці цікава нація, тому що за статурою вони набагато більші, ніж раса лорійців або людей, - розповідає режисер. – вони мають близько 7 футів зросту, а то й більше. Вони носять гігантську зброю і бластери, а також звикли отримувати те, що хочуть. Могадоріанці приходять, підкорюють планету і не задають запитань. Вони як злочинці з вестернів – проходять містами, залишаючи по собі гори трупів і руйнуючи усе на своєму шляху. Це їхній стиль життя». Для костюмера Марі-Сільві Деву найскладнішим завданням був одяг могадоріанців. «Ми повинні були знайти правильний образ, який би відповідав задуму режисера», - згадує костюмер. Деву переглянула фільм 70-х років «The great Northfield Minnesota raid». «Нам сподобались довгі, вкриті пилом плащі, які носили герої цього фільму, - говорить Деву. – Нам потрібне було щось темне, оскільки більшість сцен з ними відбувається вночі, тому у темних одежах вони мали виглядати ще більш зловісно». Костюми були важкі і жаркі, особливо влітку у Пітсбурзі, штат Флоріда. Деву довелося інтегрувати систему кондиціювання під одяг, а актори повинні були відпочивати у наметах з кондиціонерами між дублями. Також виникла проблема з гримом: якщо температура була некомфортною для акторів, грим буквально стікав з їхніх облич. Під час пошуку зовнішнього вигляду могів Деву знайшла старе фото з журналу, на якому модель мала тату з волосся на голові. Ідея прижилася, і кожен могадоріанець має тату замість зачіски. Цю ідею розвинули, і вирішили, що татуювання буде показувати ієрархію могів – чим вищий мог за статусом, тим більш вітіювате його «татуювання». Таким чином, щоб зробити з актора мога, кожного дня потрібно було витратити по дві години на кожну людину. Також спеціально для фільму була створена могадоріанська мова, на яку спричинили вплив стародавні латинська і слов’янська групи мов. Ця мова має свій набір слів і правил, то ж режисер міг прямо на знімальному майданчику міняти речення, якщо воно йому було не до вподоби. Відеоплівки, на які було записано фонетику могадоріанської мови, передали акторам задовго до початку зйомок, щоб вони мали змогу її вивчити. «Повинен сказати, що я став буквально одержимий цією мовою, вчив її слово за словом, а потім практикував вимову, щоб виходило все краще й краще, - говорить Дуранд. – На це пішов певний час, але тепер я можу сказати, що я розмовляю як справжній могадоріанець!»
СПАДКИ Не зважаючи на той факт, що лорійці живуть в далекій галактиці, вони дуже подібні до людей – виглядають так само, дихають повітрям, але на цьому подібності кінчаються. Кожен з дев’яти дітей, яким пощастило вижити, коли їхню расу було знищено, володіє унікальними здібностями, які називаються «спадки». «Цікава особливість спадків в тому, що ці дев’ятеро не знають, які здібності вони успадкували, - говорить Карузо. – З часом, по мірі того, як вони дорослішають і входять у вік тинейджерів, у них з’являється світіння в руках. Це болючий процес, і вони не знають, що з цим світлом треба робити». «Коли я переїхав в Огайо і став Джоном Смітом, то почав відчувати сильні емоції, викликані почуттями до Сари, - розповідає Алекс Петтіфер. – Це суміш різного типу емоцій – заздрість, ревнощі, кохання, ніжність, і ці емоції дають поштовх до прояву моїх здібностей. Вперше це трапляється зі мною, коли я знаходжусь в класній кімнаті. Марк, який раніше був хлопцем Сари, починає серйозно мені допікати. В мене виникає це дивне відчуття. Мої руки горять, я обливаюся потом. Я вибіг із класу, розкрив долоні, а звідти полилося яскраве світло». «Я також володію телекінезом, ці властивості я відкрив у себе у смішній ситуації, - продовжує Петтіфер. – У мене виникла запекла суперечка із Генрі, по ходу якої я кинув його об будинок і тільки потім усвідомив, що сталося». «Номер Шість може ставати невидимою, - розповідає Палмер. – Вона може зникати, а потім з’являтися в іншій частині кімнати. По суті, це телепортація. Це незамінна перевага при веденні бою, тому що вона може зникнути, коли бачить, що супротивник збирається нанести нищівний удар, а потім з’явитися у нього за спиною і самій завдати удар. На екрані це виглядає вражаюче».
Производство: США